Нарешті законопроект № 7160 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» повернуто з підписом від Президента України та оприлюднено офіційно. Тепер це Закон № 2136-ІХ. Але, нажаль, маємо істотні відмінності оприлюдненого документа від законопроекту, наявного на офіційному інтернет-сайті Верховної Ради України.
Для простоти сприйняття спочатку наведу норми, які наявні або змінені в тексті закону порівняно з текстом законопроекту. Після цього, окремо – те, що зникло з тексту документу.
Зміни на період дії воєнного стану:
1. Укладення трудового договору:
- форма трудового договору (усна/письмова) – за згодою сторін;
- випробувальний термін – можливий для будь-якої категорії працівників;
- нова підстава укладання строкових трудових договорів – на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника;
2. Переведення:
- на іншу роботу – без згоди працівника;
Підстава – для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей.
- заробіток – не нижче середнього на попередньому місці роботи;
- неможливо без згоди переведення в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії.
3. Зміна істотних умов праці:
- двомісячний строк попередження – не застосовується.
4. Звільнення за ініціативою працівника:
- розірвання трудового договору – без двотижневого строку попередження;
Підстава – ведення бойових дій в районах розташування роботодавця та загроза для життя і здоров’я працівника.
Винятки:
-примусове залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу;
-залучення до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури.
5. Звільнення за ініціативою роботодавця:
- допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (виключення – відпустка у зв’язку вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною);
- дата звільнення – перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності або після закінчення відпустки;
- згода профіспілки не потрібна;
Виключення – звільнення працівників, обраних до профспілкових органів.
6. Час роботи:
- нормальна тривалість роботи – до 60 годин на тиждень (зазвичай – до 40), скорочена – до 50 (зазвичай – від 24 до 36);
- робочий тиждень (5 або 6 днів) – встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями;
7. Час відпочинку:
- щотижневий безперервний відпочинок – можуть скорочувати до 24 годин (зазвичай – не менше 42);
- не скорочується на одну годину робочий день напередодні святкових і неробочих днів;
- не обмежується максимальна тривалість робочого дня напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні (зазвичай – не більше 5 годин);
- не застосовуються граничні норми надурочних робіт;
- не переносяться святкові і неробочі дні у разі їх збігу з вихідним днем;
- не переносяться вихідні і робочі дні з метою оптимального використання святкових і неробочих днів;
8. Кадрове діловодство та зберігання архівних документів:
- здійснюється на розсуд роботодавця виключно в районах активних бойових дій з дотриманням таких умов:
достовірний облік виконуваної працівником роботи;
облік витрат на оплату праці.
Звертаю увагу: Конструкція статті побудована так, що вимога достовірності стосується лише обліку виконуваної працівником роботи.
9. Робота в нічний час:
- вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота залучаються лише за їх згодою;
- не застосовується скорочення робочих змін у нічний час.
10. Праця жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину віком до одного року) дозволена:
- на важких роботах;
- на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;
- на підземних роботах.
11. Працівники, які мають дітей старше 1 року, можуть залучатись до:
- нічних і надурочних робіт,
- робіт у вихідні, святкові і неробочі дні,
- направлятися у відрядження за їх згодою.
12. Оплата праці
- може бути призупинена у разі неможливості виплати через воєнні дії;
- обов’язок роботодавця – вжити всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівника на своєчасне отримання заробітної плати – ДОДАНО!;
- звільнення роботодавця від відповідальності за порушенні строків виплати заробітної плати – лише якщо останній доведе, що це порушення сталось внаслідок ведення бойових дій або внаслідок інших обставин непереборної сили – ДОДАНО!;
- звільнення від відповідальності не звільняє від обов’язку виплати заробітної плати – ДОДАНО!;
- момент виплати – відновлення діяльності підприємства (замість – відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність).
Тобто на роботодавця поклали обов’язок вжити всіх заходів для виплати заробітної плати і обов’язок доведення, що всі заходи ним вжито і невиплата сталася внаслідок ведення бойових дій.
13. За ініціативою роботодавця може бути призупинена дія окремих положень колективного договору.
14. Відпустки:
- щорічна основна – 24 календарні дні;
- у разі залучення працівника до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури – обов’язково надається:
відпустка у зв’язку вагітністю та пологами;
відпустки для догляду за дитиною;
- за свій рахунок може надаватись без обмеження тривалості.
15. Призупинення трудового договору (нововведення!)
- тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором;
- не тягне припинення трудових відносин;
- відшкодування зарплати та всіх виплат працівникам покладається на державу – агресора.
16. Звільнено роботодавців від відрахування коштів профспілкам.
Разом із тим, з тексту закону зникла така підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, як ліквідація підприємства, установи, організації, викликана знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства зі скороченим строком попередження про таке звільнення – не менше 10 днів. Тобто залишається загальний порядок та підстави звільнення, визначені діючим Кодексом Законів про працю України. З чим «вітаю» всіх роботодавців, виробничі потужності яких знищені внаслідок бойових дій!