Німецький центр Аренс і Шварц

Будь-яка юридична допомога

+380 (0)67 551 38 41+380 (0)63 010 63 15+380 (0)44 592 73 71

Організаційно-правові форми в Україні

Учреждение фирм в Германии или в Украине / Установа фірм в Німеччині чи в Україні / Firmengründungen in der Ukraine oder in Deutschland

Фізична особа-підприємець (ФОП)

Така форма дуже поширена в Україні та є популярною серед маленьких підприємств. В Україні таких учасників ринку називають малими або приватними підприємцями. Тут переважно застосовується спрощена система оподаткування з паушальними податковими ставками (Flat-Tax).

Щомісячний паушальний внесок на соціальне страхування в даний момент складає близько 30 Євро.

Для іноземців та нерезидентів також можливо вибрати цю організаційно-правову форму. Але це не доцільно, тому що необхідно оплачувати єдиний внесок у розмірі 30 Євро на місяць, незалежно від результатів господарської діяльності. Окрім того, необхідно подавати звіти до податкового управління, навіть якщо економічна діяльність не велась. Окрім іншого, закриття ФОП також супроводжується певними витратами.

На додаток до цього, підприємець несе відповідальність всім своїм приватним майном.

Господарське товариство

В Україні немає таких товариств, аналогічних тим, що часто зустрічаються у Німеччині -OHG (відкрите торгове товариство) та KG (командитне товариство).

Капітальні товариства

ТОВ (ГмбХ)

Одною з найпоширеніших правових форм для здійснення економічної діяльності в Україні є Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

З одного боку, учасники товариства несуть відповідальність тільки своєю часткою участі в уставному капіталі. Окрім того, мінімальний капітал не потрібен. З іншого боку, зрозумілі витрати на заснування товариства та й створити його можна відносно швидко. Фірму швидко та просто також можна передати. Заснувати ТОВ можуть одна або кілька фізичних або також юридичних осіб.

Ця правова форма, зокрема, підходить для іноземців, тому що для цього не потрібно мати місце проживання або посвідку на проживання в Україні, окрім того, не потрібно бути ані податковим резидентом, ані резидентом з правом проживання в Україні.

ТОВ може мати не більше 100 учасників. Якщо число учасників перевищує 100, ТОВ протягом одного року повинно перереєструватися у акціонерне товариство. ТОВ, що складається з одного учасника, не може мати такого власника частки участі, котрий знову ж таки представляє ТОВ та є єдиним власником частки у ньому.

Власник долі ТОВ, котрому належать 100% товариства, тобто єдиний учасник товариства, не може бути виключним власником часток участі ще одного або декількох ТОВ.

Директор є діючим органом ТОВ у відносинах з третіми особами. Він має право укладати договори від імені товариства. Повноваження директора викладені у Статуті та трудовому договорі. Для уникнення зловживання повноваженнями поле його діяльності та повноваження повинні бути чітко визначені. Директором ТОВ також може бути іноземець та/або нерезидент.

Українське право, що регулює діяльність компаній, більше не передписує наявності мінімального статутного капіталу. Тобто, його розмір визначається самостійно. При цьому необхідно керуватися практичними міркуваннями. Статутний капітал може складатися з майнових вкладів, цінних паперів, прав, нерухомості або готівкових коштів та повинен бути внесеним протягом одного року.

Кредитні кошти або дебіторська заборгованість не можуть формувати статутний капітал. Положення про збільшення капіталу повинно бути внесеним до Статуту, а фактичне збільшення можливе лише після внесення всього статутного капіталу. Про збільшення капіталу Загальні збори учасників товариства приймають рішення у відповідності до Статуту. Інформація про збільшення капіталу вноситься до торгового реєстру.

Частки участі можна продавати або передавати іншим способом. За законом це не потребує згоди від інших учасників товариства, однак у решти учасників є переважне право покупки. Можливий також перехід як спадщини.

Учасник товариства може вийти з товариства протягом 3-місячного строку після оголошення про таке своє рішення, якщо у Статуті не визначено інакше. При цьому, строк не може бути довшим за рік. Право на вихід з товариства не потребує затвердження з боку Загальних зборів учасників товариства.

Якщо учасник товариства своїми діями шкодить репутації товариства, не виконує свої інші зобовязання, його може бути виключено з товариства. Для цього необхідно прийняття рішення більш ніж 50% учасників товариства у відповідності до їх часток участі.

Товариство з додатковою відповідальністю

На товариство з додатковою відповідальністю поширюються ті самі положення, що й на ТОВ, однак з певними поправками. Тут учасники товариства несуть відповідальність не тільки пропорційно своєму вкладу, але й додатково своїм власним особистим майном у відповідності до своєї частки участі у товаристві. У статуті визначаються відповідні розміри відповідальності. На відміну від ТОВ, кількість учасників товариства необмежена.

АТ (ВАТ або ЗАТ)

Акціонерне товариство – як правило, така правова форма підходить для середніх та великих підприємств.

Витрати ресурсів на створення АТ вищі. АТ повинно бути зареєстрованим у різних передбачених для цього реєстрах. На АТ поширюється особливе зобов´язання публікації річного балансу.

Звіти необхідно надавати біржевому нагляду та комісії по цінним паперам.

Статус повинен відповідати певній формі та містити мінімальні дані про випущені акції, номінальну вартість, кількість акцій, що придбали засновники, наслідки при вилученні акцій, річний розподіл дивидендів та ін.

АТ котуються на біржах, а частки участі можуть обертатися на біржах цінних паперів.

Для АТ встановлений основний капітал. Його розмір складає 1250 мінімальних заробітних плат, що на сьогодні відповідає близько 120.000 Євро.

Про емісії акцій потрібно повідомляти комісії по цінні папери. 25 % основного капіталу протягом двох років повинні утримувати засновники. На установчих зборах акціонерів АТ мінімум 30% номінальної вартості випущених акцій повинні бути виплаченими. На момент заснування обох форм акціонерного товариства, як закритого, так і відкритого, повинні бути виплачені мінімум 50 % номінальної вартості акцій. Існує можливість випуску привілейованих акцій без права голосу.

Акціонери, як правило, несуть відповідальність пропорційно їх внеску до основного капіталу.

В Україні розрізняють дві форми акціонерних товариств: відкрите та закрите акціонерне товариство. У відкритому акціонерному товаристві (ВАТ) акції обертаються на біржі. Зазвичай акціями можна розпоряджатися без узгодження з іншими акціонерами. У закритому акціонерному товаристві (ЗАТ) акції належать виключно засновникам товариства і тому вільно не розміщуються. Решта акціонерів має переважне право покупки при продажі часток участі. У закритому акціонерному товаристві кількість акціонерів не повинна перевищувати 100 учасників. Відкрите акціонерне товариство, навпаки, може мати необмежену кількість акціонерів.

Перевагами АТ є те, що не потрібно нести відповідальність всім своїм приватним майном, а також можливість легкого збуту часток участі та здатність обертатися на біржі.

Недоліками є суттєві витрати ресурсів на заснування, адміністрування та бухгалтерський облік, а також обов´язок публікації річного балансу.

Особливі правові форми

Представництво

Іноземні підприємства можуть працювати в Україні без заснування власної фірми. Таку діяльність здійснюють філіали іноземних компаній в Україні (представництва) від імені іноземної компанії, яку вони представляють. Представництва не мають ввласного статуту, тому що вони є представниками іноземних компаній. Однак таке представництво повинно бути зареєстрованим. Така процедура реєстрації відрізняється від процессу реєстрації фірм. Представництва проходять процедуру реєстрації у Міністерстві економіки України. Формально йдеться про процедуру видачі дозволу, що триває близько 2 місяців. При цьому потрібно оплатити мито у розмірі близько 2000 Євро. Представництво створюють переважно не з економічних інтересів. Часто таким чином готується процес виходу на ринок іноземної материнської компанії.

Вихід на ринок іноземних інвесторів

Іноземні юридичні та фізичні особи можуть без обмежень займатися економічною діяльністю в Україні. Іноземні інвестори можуть засновувати нові товариства згідно з українським правом або ж придбавати частки участі у вже існуючих українських компаніях. Окрім того, в Україні можливо відкрити представництво або філіал іноземної фірми.

Для певних видів діяльності, котрі класифікуються як особливо небезпечні, потрібна видача особливої ліцензії або дозволу, котрі можна отримати в певних органах управління. Закон регламентує, якщо потрібна ліцензія.

Окрім іншого, можливо придбати частки у вже існуючій компанії. У такому випадку Ви звільняєтесь від витрат ресурсів на заснування компанії. Однак існує ризиск прихованих зобов´язань, тощо.

Під час придбавання часток участі необхідно дотримуватися українських антимонопольних норм.

(5 людина, в середньому: 5.00/5)

^